igor117's Journal

Чимало з найпомітніших рослин і тварин можна точно визначити за інтуїтивно зробленими рандомними фото. Але у більшості випадків потрібно мати деякі базові уявлення про те, що, як і з яких сторін краще сфотографувати, щоб потім були непогані шанси визначити це до виду. Тут я спробую якомога простіше пояснити загальні основи цього стосовно фотографування у природі. Чимало видів для визначення потребують збирання зразків і їх подальшого дослідження (мікроскопічного, анатомічного тощо), але це вже професійний чи просунутий аматорський рівень.

Рекомендую також проглянути базові підказки щодо користування iNat➚ для уникнення поширених помилок в оформленні спостережень.

Тут два розділи, перший вступний і технічний, а другий - основний, про особливості фотографування різних груп організмів.

Спорядження та технічні деталі

Для дрібних організмів, чи дрібних частин більших організмів, дуже вартує використовувати макрокамеру смартфону, якщо така є. Додаток iNat «не бачить» макрорежим, принаймні у більшості моделей телефонів. Тож якщо знімати через додаток iNat, то варто зробити там загальне фото, або створити спостереження без медіа, та переключитися на додаток камери, зробити макрофото через нього й додати їх до цього ж спостереження вручну. Найкраще завжди використовувати макрокамеру смартфону в режимі постійної підсвітки. Тут ще уточню, що є найсучасніші топові смартфони без окремої макрокамери як такої, але які можуть робити досить хороше макро однією з перископічних камер, так зване телемакро, наприклад, Xiaomi 14/15 Ultra (але не 17 Ultra) і топові Vivo. Проте для дуже дрібного макро, наприклад, у Xiaomi 15 Ultra, який часто називають одним з найкращих сучасних смартфонів для макро, результати будуть гірші ніж у Xiaomi Redmi Note 10 Pro (на 5 років старіший і у 10 разів дешевший) з окремою макрокамерою, переважно за рахунок мінімальної фокусної відстані (8 см vs 3 см). Насадками це виправити проблематично. В сучасних смартфонах з якихось міркувань поки що (2025) більше не роблять таких макрокамер, як була у Xiaomi Redmi Note 10 Pro і деяких інших сусідніх моделях, то мабуть був пік тієї технології, яку далі не розвивали (можу навіть порадити купити саме цей старий смартфон, виключно щоб робити ним макрофото, дешевше і компактніше таку якість навряд можна отримати).

Якщо в смартфоні немає вбудованої камери, здатної робити макрофото, то варто використовувати макронасадку-кліпсу, яка чіпляється на основну камеру телефону ззовні (є дуже дешеві ноунейми, або серйозніші Ulanzi та Apexel). Головним недоліком тут буде те, що насадка скоріше за все закриватиме спалах (що критично у більшості ситуацій), а також може не сісти рівно через чохол смартфона, або і взагалі через широкий блок камер. Без макрокамери чи макронасадки не вийде визначабельно назнімати смартфоном багато видів комах та іншої дрібноти.

У додатку iNat можна відредагувати фото, якщо є час на це. Особливо варто обрізати фото, якщо об’єкт займає його невелику частину. AI-підказки набагато точніші, якщо об’єкт займає все фото. Фахівцям теж буде легше. Також варто принаймні підняти яскравість, якщо об’єкт вийшов дуже темним. Невелике редагування контрасту та яскравості часто значно покращує фото.

Фотографувати смартфоном птахів і звірів, а також у багатьох випадках - денних метеликів, бабок, бджіл, рептилій тощо, здебільшого проблематично (частковим виключенням є деякі топові камерофони, див. далі). Для такого бажано мати окремий фотоапарат з великим оптичним зумом. Найпотужнішими звісно є дзеркальні камери з телеоб’єктивом, що має фокусну відстань 500 мм чи більше. Але набагато дешевшими, компактнішими, швидшими та простішими у користуванні є цифрокомпакти з великим оптичним зумом. Компактна цифрова камера, що має оптичний зум х50, дає більше збільшення, ніж об’єктив з фокусною відстанню 500 мм (а топові моделі мають оптичний зум х125). Художні якості будуть значно гірші, ніж у дзеркалки, а також значно повільніший ручний фокус і складніше фотографувати птахів у польоті, але в іншому для реєстрації видів воно не гірше. Тож якщо пріоритетом є саме реєстрація виду і його визначення, а не художня якість фото, то краще обрати цифрокомпакт. Старіші б/в моделі можна знайти дуже дешево.

Деякі топові камерофони з відносно невеликим оптичним зумом (х4-6) можуть сильно дотягувати цифровим зумом за рахунок ШІ-обробки та оптичної стабілізації, не домальовуючи нічого зайвого (а деякі можуть і домалювати). Можу підтвердити, що принаймні з Xiaomi 15 Ultra можна займатися базовим бьордвотчингом голим смартфоном (звісно гірше ніж цифрокомпакт х50, але далеко не у 10 разів, як можна було б очікувати за характеристиками, пряме порівняння: 1➚ 2➚ 3➚ 4➚; приклади сяомкою: 1➚ 2➚ 3➚ 4➚ 5➚ 6➚). Там кілька рівнів ШІ-обробки, базові з яких працюють постійно коли працює камера і дуже корисні, але є ще фінальна агресивніша обробка в момент створення фото, яка на великому цифровому зумі (ближче до х120) може суттєво перемальовувати зображення, іноді домалювавши "галюцинації", неіснуючі деталі, тобто потенційно може намалювати неіснуючу ознаку, що катастрофічно погано для наших цілей (хоча зазвичай помітно, що перебор з ШІ на фото). Цей етап обробки можна частково відключити в налаштуваннях, вимкнувши ШІ-ультразум (хоча все одно буде якась ШІ-обробка). Деякі інші топові камерофони, перш за все Vivo та Oppo, значно агресивніші з такою ШІ-обробкою і можуть домалювати чимало (на телемакро мабуть теж), не все з цього можна відключити в налаштуваннях. Топові самсунги та айфони, як і сяомі, по-ідеї обережніші з таким, але тестував тільки сяомі.

На мій погляд, наразі для "універсального натураліста" оптимальним спорядженням є смартфон з гарною макрокамерою (або хоча б макронасадкою) та цифрокомпакт з зумом х50+. Звісно набагато кращі фото можна зробити, якщо використовувати дзеркалку з величезним телеоб’єктивом і ще одну дзеркалку з макрооб’єктивом, макроспалахом і штативом. Але це складно нести на собі одночасно і ще важче швидко використовувати по черзі. Це має сенс лише якщо саме якість фото є пріоритетом і тоді треба обирати між макро та теле в одні руки. Водночас камерофони рівня Xiaomi 15 Ultra закривають широкий спектр потреб "універсального натураліста", крім дуже близького макро і дуже дальнього зуму.

Особливості за групами організмів

У всіх випадках, якщо не знати що потрібно для визначення, варто зробити кілька фото організму з різних сторін, або принаймні під різними кутами. Одного фото часто недостатньо для визначення. Подекуди не вистачає кількох міліметрів повороту смартфону, щоб отримати потрібний для визначення ракурс. А подекуди два фото, кожного з яких окремо було б недостатньо для визначення, складаються разом у «3D», яке можна визначити.

Рослини (судинні) загалом знімати найлегше, у багатьох випадках достатньо 1-2 фото основною камерою смартфону. Хоча часто потрібні також специфічні не очевидні ознаки, зокрема і мікроскопічні. Краще зняти загальний вигляд рослини і бажано не зверху, а у профіль, збоку, щоб було видно і листя і стебло. Але якщо це дерево чи кущ, важливіше зняти листя зблизька, можна опад під стовбуром. Якщо є квіти, колоски або плоди, їх бажано зняти додатково крупним планом, якщо дрібні - то в ідеалі макрокамерою. Квіти варто і зверху і в профіль. Але точно не варто знімати лише квіти і забувати про листя та стебло, багато чого неможливо визначити лише за квітами. Якщо на загальному плані листя видно не детально, варто зняти додатково крупніше. Також для визначення може бути потрібен вигляд листків знизу (особливо папороті), вигляд квітки знизу, форма стебла, місця де листя кріпиться до стебла, фото саме нижніх листків (наприклад, жовтеці). Бувають складні випадки, коли потрібні окремі детальні фото зернівок, деталі будови квітки, вигляд дрібних волосків на якійсь частині рослини, щось з масштабом тощо, але це вже знімають переважно коли знають що саме потрібно. Часто рослину неможливо визначити без квітів, колосків чи плодів. Наприклад, майже немає сенсу знімати злаки без колосків. Але і з колосками їх визначати переважно складно, часто потрібні макрофото колоска, стебла і листя з різних сторін, не рідко - окремі фото зернівок тощо. Часто бувають проблеми з автофокусом, коли камера фокусується на фоні, а не рослині, тоді варто просто поставити руку за рослиною і зняти з рукою, або, наприклад, можна носити папку і знімати на її фоні. Зняти рослину з рукою також може бути сенс, коли різні рослини нависають одне на одну, щоб виокремити потрібну, або просто щоб отримати потрібний ракурс чи зафіксувати під вітром. Якщо використовувати AI-підказки для рослин, краще перевіряти їх в PlantNet, це ще один додаток і сайт з AI-визначеннями. Якщо обидві системи не дають однаковий результат, то не варто ставити визначення до рівня виду.

Мохи правильно знімати складно, їх майже не визначають в українському сегменті iNat і AI-підказки на рівні виду щодо них майже не працюють. У багатьох випадках для визначення потрібні мікроскопічні ознаки, які може бути не видно навіть на хороших макрофото. Загалом потрібно відзняти чим детальніше, бажано щоб було добре видно форму листків і стебло. Якщо є спороносні коробочки (фіговинки на довгих тонких ніжках, що стирчать з моху), треба зняти щоб було видно їхню форму, бажано з різних сторін. Без макрокамери переважну більшість мохів знімати немає сенсу.

Гриби, які мають плодове тіло (агарикоміцети, все відносно велике, не пліснява якась), стандартно потрібно знімати з трьох сторін: (1) збоку в профіль (2) зверху та (3) знизу. Це стосується і тих грибів, що мають ніжку і тих, що схожі на пластинку і ростуть на деревах (трутовики і подібне). Найважливіший ракурс у профіль, коли можливо - бажано щоб на ньому було видно і структуру нижньої частини і забарвлення верхньої частини, а також всю ніжку якщо є така. Зокрема важливо, щоб було видно саме основу ніжки, її може бути доцільно трохи розкопати. Якщо не знімати гриб хоча б у профіль, а тільки зверху, то переважно не варто знімати взагалі. Для визначення також може бути потрібен вигляд зрізу шапинки, може мати значення запах (можна зазначити в описі). Гриби мало визначають в українському сегменті iNat, але є кілька європейців які не проти щоб їх іноді тегали на нормальних спостереженнях з різними ракурсами. AI-підказки iNat щодо агарикоміцетів переважно дуже неточні, але трохи кращі з фото в профіль. Є додаток Picture Mushroom, де AI визначає гриби здебільшого значно краще за iNat (але теж неточно). Звісно у жодному разі не можна керуватися AI-підказками для вибору грибів у їжу.

Лишайники просто потрібно знімати якомога детальніше, але і фотографувати загальний вигляд. Макрокамера дозволить визначабельно знімати набагато більше видів. Але є і багато видів, де для визначення потрібно робити мікроскопічні препарати або перевіряти на хімічні реакції з певними реагентами. На жаль, останнім часом лишайники майже перестали визначати в українському сегменті iNat, за виключенням найбанальнішого, але можна пробувати тегати західних фахівців.

Паразити і хвороби рослин (міни, гали, попелиці, грибкові та інші захворювання). Це дуже багатий напрямок, влітку можна знайти багато видів у будь-якому саді, але одиниці користувачів iNat правильно знімають таке і ще менше визначає. Об’єднує ці організми те, що їх види переважно є специфічними до обмеженої кількості видів рослин, подекуди до одного виду. Самі по собі такі організми здебільшого неможливо визначити за звичайними фото, але якщо знати вид рослини на якому вони зняті, то їх подекуди можна визначити шляхом виключення з тих видів, що відомі для даної рослини (звісно не завжди). Тож найважливіше з такими спостереженнями - знати вид рослини-хазяя. Зробивши фото утворення чи комахи, треба принаймні зробити в те ж спостереження фото загального вигляду рослини, щоб її можна було впізнати. В ідеалі потрібно зробити окреме спостереження з рослиною (навіть якщо в культурі), а також вказати в описі на якому виді рослини зроблене спостереження утворення/комахи та додати посилання до спостереження з нею. Також варто продублювати це у «полях спостережень» праворуч знизу (працює тільки на сайті), додавши й заповнивши поля «Host plant» і «Associated observation». Приклад оформлення➚. Є дуже зручний сайт англійською bladmineerders.nl, де можна подивитися список видів відомих паразитів для кожної рослини Європи, а також там є ключі для визначення мін та гал за окремими родами рослин. Потрібно дещо «набити око», щоб зрозуміти що варто знімати, а що ні. Те що виглядає як механічні ушкодження чи всихання - переважно немає сенсу фотографувати, навіть якщо дірки в листі є погризами комах, таке навряд визначать. Утворення на листі потрібно знімати з обох сторін листка, навіть якщо на іншому боці нічого помітного немає. Важливим є розташування утворення на листку, тобто окрім детальніших макрофото доцільним є зняти загальний вигляд листка з утворенням.

Комахи та інші членистоногі (павуки, мокриці тощо) можуть не чекати поки їх відзнімуть з усіх сторін, одне інтуїтивно зроблене фото варте викладення на iNat. Але якщо комаха (або павук тощо) не тікає, то зробивши фото зверху, в першу чергу потрібно зробити друге фото в профіль збоку (або навпаки зверху, якщо перше фото було збоку). Для деяких груп важливим ракурсом є фото «обличчя», тобто голови спереду (чимало двокрилих, перетинчастокрилих, павуки-стрибуни тощо). Для деяких груп має значення і вигляд «дупки», ззаду (наприклад, такий ракурс потрібен для визначення хрущів). Якщо комаха дала взяти себе у руки, прикинулася мертвою або мертва – обов’язково треба зняти вигляд знизу зі сторони черевця. У багатьох випадках для визначення потрібні дрібні деталі, яких може бути не видно на фото з загальним виглядом з різних сторін: деталі жилкування крил, будова кінцівок, наявність/відсутність дрібних ворсинок на окремих частинах тіла, виступи на грудях тощо. Деякі групи визначаються до виду лише за будовою геніталій і за звичайними фото їх визначити неможливо.

Дощових червів практично ніхто наразі не визначає на iNat, тому AI думає на кожну розмиту пляму що то дощовик звичайний. Але тільки в центральній Україні є понад 20 дуже схожих видів дощових червів, які на погляд пересічної людини майже однакові. Для визначення здебільшого потрібні детальні фото з різних сторін пояска та головної частини, а також точний підрахунок кількості сегментів пояска та від нього до головної частини. Ну але й тоді на iNat навряд хтось точно визначить станом на зараз, може колись хтось з’явиться. Приклад iNat спостереження➚.

Черевоногі молюски (равлики та слимаки). Якщо равлик має відносно пласку чи низьку округлу мушлю, то зробивши фото зверху, варто хоча б перевернути тварину та сфотографувати мушлю й з протилежного боку теж. Краще також зробити й третє фото "збоку", при цьому бажано щоб відкривався чіткий вид всередину вустя мушлі (отвору, куди молюск втягується). Простий приклад iNat спостереження➚. Якщо равлик має відносно високу «видовжену» мушлю, то найважливіше зняти його так, щоб він був повернутий вустям (отвором) мушлі до камери. Якщо це живий равлик, який не сховався в мушлю, то варто його трохи обережно підштовхнути, щоб він втягнувся всередину та було видно хоча б внутрішні краї вустя, де у багатьох видів є характерні структури («зуби»). Простий приклад iNat спостереження➚. Якщо це слимак, у якого немає мушлі, то важливо зняти тварину з правого боку, щоб було добре видно розташування дихального отвору в правій передній частині тіла. Також дуже бажано, щоб на фото було чітко видно всю спину тварини. Простий приклад iNat спостереження➚.

Окремі базові рекомендації фотографування молюсків для iNat українською➚.

Двостулкові молюски. Якщо стулка порожня, потрібно зробити фото з трьох ракурсів. Поклавши на відносно рівну поверхню (наприклад, на долоню) зняти рівно «зверху», перевернути і зняти «знизу», а потім рівно «збоку» зі сторони замка (який скріплює дві стулки). Також, якщо це порожні стулки, то варто зробити кілька детальніших фото замка зсередини. Простий приклад iNat спостереження➚.

Рептилії та амфібії. У більшості випадків все працює досить інтуїтивно. Важливо щоб чим краще було видно голову. Проблематичні у визначенні деякі амфібії. Якщо так сталося, що тварина у руках, то у випадках з тритонами та кумками важливо сфотографувати забарвлення нижньої частини тіла (кумки трохи отруйні, не варто після них пхати пальці в очі та рот не помивши спочатку руки). У випадках з зеленими жабами (Pelophylax), окрім загального вигляду тварини, для визначення бажано сфотографувати нижню частину стопи задньої лапи і бугорок на ній, забарвлення внутрішньої поверхні стегон і співвідношення довжини стегон і гомілок (наведені фото не зразкові, але більш-менш підходять). Подекуди є сенс записувати аудіо квакання.

Птахи, їх пір’я та співи. Як вже було зазначено, для фотографування птахів потрібен фотоапарат зі значним зумом. Далі все переважно залежить від спостережливості та спритності рук. Звісно також від вибора місця і сезону. Якщо птахи є пріоритетом, то можна подумати про маскувальний скрадок, щоб сидіти у засідці в місцях де можна очікувати на птахів, так часто отримують найкращі фото. Щоб побачити більше видів птахів, доцільно відслідковувати нещодавні спостереження поруч (iNat, eBirds, uabirds.org, FB групи) і йти у місця, де потрібні види бачили протягом кількох останніх днів, так часто можна повторити цікаві спостереження, особливо коли птахи на зимівлі. Окремо знайдене пір’я потрібно знімати з обох сторін і бажано з лінійкою. Якщо знайдено купу пір’я (когось з’їли), то краще сфотографувати всю купу і окремі більші пір’їни детально. Варто викладати записи співу птахів, що можна зручно робити через додаток iNat. Недоліком тут є те, що AI в iNat не визначає аудіофайли. Для цього можна використовувати додаток Merlin Bird ID, хоча файли звідти і туди досить заморочено переносити в/з iNat, він не має версії для браузера. Найзручніше слухати голоси через Merlin і коли щось цікаве - зберегти запис там і або (1) відправити напряму в iNat через відповідний значок, але тоді треба вносити вручну локацію та дату в iNat, або ж (2) завантажити на смартфон з Merlin, створити порожнє спостереження в iNat і додати до нього завантажений аудіофайл (але в iNat можна додавати тільки файли до 20 мб, довгі записи з Merlin доведеться ще окремо обрізати або конвертувати в mp3). Мікрофон смартфону може не давати оптимального результату, тому може бути доцільним використовувати зовнішній компактний мікрофон, у мене набагато покращилася робота Merlin з Boya BY-V10 (але не можу сказати, що багато досліджував чи тестував альтернативи).

Звірі, їх сліди та послід. За зустрічі у природі живі дикі ссавці переважно не дають можливості знімати їх з різних сторін, тож тут вже як вийде. Якщо знайти мертвого гризуна, землерийку, кажана чи щось куницеве, важливо зняти тварину щонайменше і зверху, зі спини, і знизу, зі сторони черевця, щоб було видну всю тварину з хвостом, бажано з лінійкою. Може бути неочевидним наскільки складно визначати дрібних гризунів (часто майже неможливо). Наприклад, для визначення лісових мишей (Apodemus) може бути потрібен вигляд спини та грудей, зокрема плями на шиї, а також проміри задньої ступні, тобто знімати важливо з лінійкою. Якщо знайшли кістки, то найважливіше зняти череп з лінійкою з різних сторін, зокрема важливим може бути розташування всіх зубів. Якщо немає черепу, може бути сенс так само детально знімати інші кістки з масштабом з різних сторін. Є сенс знімати нори і викиди землі, краще з лінійкою, подекуди таке визначається. Сліди та послід ссавців наразі майже не визначають в iNat для Європи, AI підказки для них не працюють, але визначення часто можливе, може колись будуть визначати, або можна самостійно шукати як визначити. Важливо знімати таке з лінійкою. Сліди бажано знімати не тільки окремі, але і всю доріжку слідів, як вони розташовані одне до одного. Якщо цікаво поспостерігати за дикими звірами, яких рідко можна побачити вживу, то доступною опцією є фотопастки. Навіть дешеві китайські Suntek дають непоганий результат. З трохи дорожчих рекомендую Bushwhacker D3N. Фотопастки доцільно встановлювати на звірячі стежки, де помітили сліди чи послід, біля нір, водопоїв або колод помічених послідом куниць тощо.

Новим користувачам iNat, а подекуди і не тільки їм, притаманна низка поширених помилок. Тут коротко викладені базові підказки для запобігання цих помилок, які переважно є коротким переказом офіційних правил і рекомендацій англійською. Як-от About➚, Community Guidelines➚, Educator's Guide➚, How to Make an Observation➚, How to use the Identify Page➚, Archived Help Page➚ і не тільки.

1. Найважливіше, щоб уся інформація в кожному спостереженні була правдивою та достовірною. Не всі новачки навіть усвідомлюють, що завантажують спостереження у відкриту публічну базу даних, де все має відповідати правилам ресурсу, а не у свій особистий простір. Мають бути правильно вказані дата і локація. Фото має бути оригінальним, не завантаженим з інтернету, не перезнятим звідкись, не бути просто схожим на побачене, а саме документувати конкретний організм у конкретному місці у конкретний день. Дані з iNat використовуються не тільки в освітніх цілях, але також в наукових дослідженнях і для прикладних природоохоронних питань. Може мати значення не тільки факт присутності виду, але і його стан, стадія, в які дні він цвіте чи линяє і т.п. Тож коли люди починають змінювати дату чи локацію, наприклад, щоб спостереження потрапило у часові рамки проєкту біобліцу, це може мати негативні наслідки. Також це заборонено правилами.

2. Спостереження мають представляти власний досвід, тобто свої оригінальні фото. Це є офіційною вимогою➚. Деякі виключення толеруються (принаймні наразі), якщо фото є оригінальними, переважно коли спостереження в одному акаунті викладають члени однієї родини. Але загалом це не заохочується і не варто так робити, це сіра зона, якщо не знати всіх нюансів можна отримати блокування. Абсолютно не толеруються фото з інтернету та інші порушення копірайту, як і використання чужих медіа з вільною ліцензією.

3. Основне призначення iNat - спостереження за дикою природою. Рослини в культурі (садові, кімнатні, с/г тощо) та тварин в неволі потрібно відмічати відповідною позначкою (ставити галочку навпроти «утримується в неволі або культивується» в додатку або навпроти «в неволі/культивований» у браузері). Такі спостереження толеруються і можуть мати певну цінність, але вони не долучаються до основної бази та більшості проєктів. Не варто зловживати такими спостереженнями і важливо їх відмічати, щоб це не довелося робити іншим. Підходять бур’яни в місті, шкідники культурних рослин, але не висаджені людиною рослини, не домашні собаки і коти. Офіційні деталі➚.

4. Фото різних організмів потрібно завантажувати в окремі спостереження. В одному спостереженні мають бути лише різні фото одного організму (і дуже бажано все знімати кілька разів з різних сторін, одного ракурсу часто недостатньо для визначення). Навіть різні фото кількох організмів одного виду з одного місця краще не завантажувати в одне спостереження, може виявитися що те, що здається одним видом, насправді належить до двох схожих видів. З іншого боку, відзняту підряд серію фото одного організму потрібно завантажувати в одне спостереження, а не в окремі. Офіційні деталі: 1➚ 2➚.

5. Не треба наосліп використовувати AI-підказки до рівня виду, вони дуже неточні. Багато чого взагалі неможливо визначити до виду за пересічними фото. Ці підказки є тільки інформацією для подальшого аналізу, допоміжним інструментом, а не тим, що треба обрати не перевіряючи. Але і залишати спостереження зовсім без визначення не варто, тоді його не побачать фахівці, що підписані на окремі групи. Краще поставити загальне визначення виходячи з власних знань, навіть якщо це просто «рослини», «гриби», «комахи», «птахи» і т.п. Відносно точними AI-підказки є тільки тоді, коли воно пише окремо зверху «скидається на те, що це належить до», після чого вказаний один рід або таксон вищого рангу. Тільки такі підказки варто використовувати не дуже розбираючись у тому що воно таке, хоча і тут нерідко бувають помилки у AI. Потім краще почекати доки спостереження подивиться експерт з групи, яких на iNat багато, і визначить до виду, якщо це можливо (що далеко не завжди). Офіційно: 1➚ 2➚ 3➚.

6. Сказане в попередньому пункті стосується власних спостережень, а щодо спостережень інших користувачів треба бути ще у 10 разів обережнішими. В жодному разі не можна просто підтверджувати що визначили собі інші користувачі, якщо Ви не є фахівцем з групи чи не впевнені на 100%. Бо спостереження з двома визначеннями до рівня виду отримують позначку «Research Grade» та експортуються у GBIF, міжнародну наукову базу даних. Також спостереження з такою позначкою можуть пропустити і не перевірити фахівці з групи. Навмисні маніпуляції з визначеннями, як-от створення другого акаунту для підтвердження своїх визначень, прямо заборонені правилами і є підставою для блокування. Систематичне підтвердження іншим усіх підряд визначень трактується як "reckless" і теж є підставою для блокування.

7. Експонати мертвих тварин і рослин з музейних експозицій, сувенірні мушлі та опудала, букети троянд, смажену картоплю і таке інше взагалі не варто завантажувати на iNat. Хіба що можна вказати локацію та дату, де і коли ці тварини чи рослини були зібрані в живому стані (а не, наприклад, локацію музею і дату екскурсії до нього). Якщо все ж дуже потрібно щоб таке визначили, то треба завантажувати без вказаної локації та дати або відразу з відмітками, що місце і дата неправильні.

8. Завантажувати фото раніше зібраної мертвої тварини чи рослини можна, якщо вказати координати і дату де і коли вона була зібрана. Наприклад, це стосується наукових колекційних зразків (але тільки своїх зборів, бо правила вимагають власний досвід), чи навіть мушель привезених колись з моря (знайдених на пляжі, а не куплених). Але головне вказати тоді місце та дату де і коли воно було зібрано, а не місце та дату де робилося фото.

9. Найболючіше: точність координат. Як вже було сказано, дані з iNat використовуються в наукових і природоохоронних цілях. Для цього дуже важливо, щоб координати в спостереженнях були якомога точнішими. Якщо фотографувати через додаток iNat у смартфоні, він автоматично визначить координати з точністю до 10 метрів. У додатка звісно має бути дозвіл на геодані телефону, які в свою чергу мають бути ввімкнені. Треба стежити, щоб додаток встиг правильно визначити координати і точність була вказана до 10 чи хоча б до 100 метрів. Там є показник «Точн.» після координат, треба його перевіряти, чим менша ця цифра - тим краще. Якщо більше хвилини додаток «думає» і не дає нормального показника точності, то це може бути через поганий мобільний зв'язок, якщо телефон намагається встановити локацію за вишками зв'язку. Тоді треба спробувати вимкнути мобільні дані телефону (мобільний інтернет) і він має переключитися на супутники. Але під час повітряної тривоги вмикають «глушилки», які не дають телефону встановити точні координати (у Києві навіть якщо тривога в області, а не в місті). Якщо ж вказувати координати вручну, наприклад, з раніше зробленими фото або на сайті iNat, потрібно обирати точне місце на карті, а не просто населений пункт чи район у пошуку, і не забувати про показник точності, намагатися щоб точність була хоча б до 1000 м якщо можливо згадати де це було. Але важливіше щоб дані були правильні, краще вказати більший радіус кола ніж припускати щось неточно.

10. Якщо вирішили використати iNat в освітніх цілях, особливо зі школярами, то уважно ознайомтеся з офіційним Educator's Guide➚. Такі заходи часто залишають за собою повний безлад. Потрібно заздалегідь розібратися з функціоналом і пояснити школярам чи студентам чого не можна робити. Але цього завжди недостатньо щоб повністю запобігти безладу. Неправильно залишати "прибирання" на спільноту (яка може зробити це далеко не відразу), зокрема і з освітніх міркувань. Добрим тоном для організатора освітніх заходів у iNat є потім продивитися всі спостереження з заходу та позначити культурні рослини і тварин в неволі, поставити прапорці на порушення копірайту, виправити рандомні явно неправильні AI-визначення, визначення бджілок і тарганів на селфі та фото однокласників тощо.

• Щодо того, як правильно фотографувати різне для iNat, дивіться окремий більший текст➚.

On 16.09.2023 we reached 1,000,000 iNat observations from Ukraine (including “casuals”), so I think it’s worth to highlight it and to make a small summary.

За цим лінком автоматичний куций гугл переклад даної сторінки українською.

Official celebrations of the round numbers by the iNat team only consider non-"casual" observations. However, within our Ukrainian segment, among the top 10 most active users, there are 3 botanists from our central botanical garden, who have accumulated a lot of nice observations on the distribution of cultivated plants. So most of our “casual” observations are rather valuable. And it’s just interesting to analyse it with “casuals”.

The observation numbered 1,000,000 was some of a large series upload by @alexander_baransky, perhaps this one (although its position will change after some observations will be deleted).

Among the 1,000,000 observations 944,192, 94%, are non-“casual” (comparing to 90% worldwide on iNat). Among “casual” observations 48,091 (5% from all) are marked as captive/cultivated. 681,173 observations, 68%, are “research grade” (62% worldwide, 67% Europe). 803,299 observations among non-“casuals”, 80% from all, are on the level of species or better (77% worldwide, 81% Europe).

Ukraine ranks approximately 21st globally among all countries on iNat by the number of observations (0.6% from all iNat observations). For comparison the top countries are US (78 millions), Canada (12M), Mexico (6M) and Australia (6M); in Europe (33M) – UK (4M), France (3M), Germany (3M), Spain (2M) and Italy (2M).

Our one million observations were made by 10,304 users (0.3% from all observers on iNat), among them only 8,451 uploaded any non-“casual” observations. It’s 97 observations per observer in average (49 worldwide, 47 Europe). The most observations were uploaded by @alexander_baransky, 56,797 (5.7% from all Ukrainian observations). 33% observations were uploaded by top 10 users (by number of observations). 17 users uploaded over 10,000 observations from Ukraine, 115 – over 1,000 (including “casuals”). Over the last few months, around 1,200 observations from Ukraine have been uploaded daily by about 100 users.

In Ukraine only about 1 in 4,000 people have ever used iNat (c. 0.025% of the population), whereas in the US it’s about 1 in 200 (c. 0.5% of the population), so we clearly have some potential for growth.

By the current identifications the 1,000,000 observations from Ukraine represent 18,379 species (including many cultivated/captive). Non-“casual” observations represent 15,683 species, “research grade” – 11,487 species. “Cultivated/captive” observations alone represent 4,502 species (numbers will change with future IDs).

Considering that around 60,000 eukaryotic species are estimated to naturally inhabit Ukraine, our iNaturalist data covers more than a quarter (c. 26%) of these species. I think this is pretty solid considering that many species require microscopic or anatomical analysis for identification.

Two users observed over 4,000 species (including many cultivated/captive) in the first 1,000,000 observations from Ukraine, 4 users – over 3,000 species, 15 users – over 2,000 species and 47 users – over 1,000 species (with species-level identification or better).

Top 10 users by the number of species observed in the first 1,000,000 observations from Ukraine (with ID at species level or better), including “casuals”, with other stats (some numbers will change because of the future IDs and deleted observations).

9,986 users have contributed to the identification of the first 1,000,000 observations from Ukraine by now. The top identifiers with over 20,000 IDs are @davydovbotany (172,292 - vascular plants and all-around), @kharkovbut (40,053 - Lepidoptera and Odonata), @sotnik_on (37,844 - Coleoptera and insects all-around), @igor_olshanskyi (33,461 - vascular plants), @svetlana-bogdanovich (26,771 - Crimean vascular plants and Crimea all-around), @alexander_baransky (25,092 - vascular plants), @roman-evseev (24,624 - all-around), @churilovam (24,297 - vascular plants). There are no foreign identifiers in our top 10, several in top 20. Other identifiers from Ukraine who have significantly contributed to identifying specific groups, at least from my point of view, include (but are not limited to) @valeriidarmostuk (lichens), @sergey_d (Lepidoptera), @petro_hryniuk and @olexandr_ghryb (birds, especially by the voices), @mikhailrusin (rodents, shrews and mammals all-around), @maxstereo (ichneumonid wasps and all-around), @sphex (crabronid wasps and animals all-around), @odonataly (Odonata and insects all-around), @filantus and @gansucha (spiders), @yuliyakutsokon and @yurij_ivancea (fishes), @gural-sverlova (terrestrial molluscs), @mikhail46 (aquatic molluscs and crustaceans), @katerina_kashirina (Crimean vascular plants), @georgebondarenko (vascular plants), @nerruslan (Coleoptera), @viktor_yep (Lepidoptera), @makitpa (myriapods), @oleh_prylutskyi (“higher” fungi). Many thanks to them and to others who have contributed to the identification!

The first observation from Ukraine was uploaded on iNat in August 2012 (iNat started in 2008), one of a bobak marmot, Marmota bobak, by @serggrek.

By the end of 2015 there were only 252 observations of 142 species by 14 users from Ukraine with @serhiypopoff dominating (102/71).

Stats for Ukraine by the end of each year since 2016 (by uploading dates; numbers were not the same at those years because there were fewer IDs and some stuff was deleted, as well as some numbers will change because of the future IDs and deleted observations).

During 2021 iNaturalist was translated into Ukrainian. It was initiated and supported from a project of @mikhailrusin, interface and some texts on the website were translated by @yatsuk_iryna and @oleh_prylutskyi. Many Ukrainian taxa names were accumulated by @valeriidarmostuk, @davydovbotany, @vitalii_1984, @yuliyakutsokon, @oleksandr_zinenko, myself and others (these were automatically uploaded from Excel tables by the iNat team in 2021). Both before and after that, many users have manually added numerous Ukrainian species names, as well as improved and deepened the website's translation. Much work still remains, particularly concerning Ukrainian taxa names. This is very significant, even for many Ukrainians proficient in English, as a substantial part of the interest in using iNat lies in learning the local names of the species we encounter.

The most significant iNat events in Ukraine were probably “Independence Day of Ukraine 2022”, “World Bioblitz in support of Ukraine 2023”, “City Nature Challenge 2023 Ukraine”, “City Nature Challenge 2023 Kyiv” organized by @odonataly, as well as “Ukrainian Winter Bioblitz 2022/2023” and “Ukrainian Summer Bioblitz 2021” organized by @davydovbotany.

iNaturalist is used in the educational process in several institutions of Ukraine, including our top Kyiv University, where @odonataly has widely implemented it for student’s zoological practice and even published a nice methodological guide on it (2022).

Another nice text in Ukrainian is these instructions on how to use iNat by @oleh_prylutskyi with @davydovbotany (2020).

Starting from 2023 we also have a Telegram chat, “iNaturalist UKR”, for discussing iNat in Ukrainian, it’s managed by @odonataly. There are some interesting guidelines and suggestions. Btw, my suggestions on how to photograph molluscs for iNat were initially posted there (it was idea of @odonataly to write them), but later I’ve posted updated illustrated versions on the iNat journal, in English and Ukrainian.

7 observations from Ukraine were chosen as “iNat Observation of the Day” (0.2% from all of them).

The 10 most observed species in 1,000,0000 observations from Ukraine are common mistletoe, Viscum album (6,363, plant); common oak, Quercus robur (3,739, plant); greater celandine, Chelidonium majus (3,040, plant); common sunburst lichen, Xanthoria parietina (2,763, lichen); boxelder maple, Acer negundo (2,708, plant); annual fleabane, Erigeron annuus (2,419, plant); harlequin lady beetle, Harmonia axyridis (2,400, insect); common nettle, Urtica dioica (2,179, plant); common ragweed, Ambrosia artemisiifolia (2,171, plant); Scots pine, Pinus sylvestris (2,081, plant). It’s rather abnormal, except the harlequin lady beetle, in most of the other countries and worldwide the birds are dominating (with some most noticeable insects). So our plantwatchers defeated the birdwatchers. It’s also notable that 4 of these 10 species are invasive in Ukraine.

Some stats by the selected taxonomical groups from 1,000,000 Ukrainian observations. “ID rates” are indicated for the non-“casuals” and compared with Austria, Germany and France, as European countries in similar latitudes with rather good stats on iNat, and with Europe in general (some numbers will change because of the future IDs and deleted observations).

Large speciose eukaryote groups in Ukraine that nearly not covered on iNat and not listed above are algae (c. 5000 species), other protists (c. 1200), flatworms (c. 1300), rotifers (c. 600) and nematodes (c. 800). Together it's about 15% of the estimated biodiversity in Ukraine that unlikely to be covered on iNat significantly unless some experts on these groups will be uploading observations (or if some easily available and very advanced technologies will appear in the future). The same also applies to probably even more species of various fungi and arthropods.

Therefore, comparing to other countries on iNat, we actually have rather good ID rates in the speciose groups with good potential for identification by photo, except large fungi (Agaricomycetes, etc), mosses, crustaceans, orthopterans, dipterans and some groups of heteropterans.

Just tagging here also some other active contributors from Ukraine not mentioned above, who could be interested @koniakin_serhii @ivanmoysiyenko @vkolomiychuk @martsun_oleg @anasta_kz @viktoria @sergotravelian @maryna_zakharova @galyna_mykytynets @mykytaperegrym @dr_zamoroka @ruslan_gleb @lena_miskova @vlasta_loya @olena_fomina @kateryna_kalashnik @mykola_borysenko @nadiiaskobel @skazhenijandrew @halyna9 @bazazga @yuliia_spinova @kasya_harb @iryna_dovhaniuk @alposylaev @andrey_novgorodsky @fejanor @beren_ua @sashauhnivenko @maria_2021 @petya21 @kateryna_filiuta @alexandra_glevaha @kyrylo_sirenko @lavrusik_denys @igorpyshnyi @naturalist30931 @olsher @olegrozhko @andriy_miskov @khodos @annakuzemko @lavrinenkokaterina @spriahailo @driadash @olesya_bezsmertna @hanna_kuzyo @yehoryatsiuk @juliana_leshchenko @maksym_gavrilyuk

Some species of molluscs can be easily identified by a photo taken from almost any angle, but in most cases you need to see the mollusc from several angles or from some specific angle. Therefore, it is always worth taking more than one photo in each observation, even if only from slightly different angles, which will at least allow a better assessment of the shape of the shell or body of the mollusc.

If you find a snail with a relatively flat or low oval shell, then after taking a photo, you should at least turn the animal over and take a picture of the shell from the opposite side as well. It is also better to take a third photo "from the side", better with a clear view of the aperture of the shell (the opening where mollusc pull in). A simple example of an iNat observation.

If the found snail has a relatively high "elongated" shell, then the most important thing is to photograph it so that it is turned with the aperture (opening) of the shell towards the camera and so that the axis of the shell is parallel to the lens and the shell looks as straight as possible, not tilted at an angle. If it is a living snail that has not hidden in the shell, then it is worth pushing it a little carefully so that it is pulled inside and at least the inner edges of the aperture can be seen, many species have there specific structures ("teeth"). A simple example of an iNat observation. In more difficult cases, such as with species of the family Clausiliidae, a good view of the interior of the aperture may be required, for example like here.

If you find a terrestrial slug that does not have a shell, it is important to take a photo of the animal from the right (!) side so that the location of the breathing opening (pneumostome) in the right front part of the body is clearly visible. It is also highly desirable that the entire back of the animal is clearly visible in the photo. It may not be superfluous to additionally turn the animal over and to take a photo from below. A simple example of an iNat observation.

If the mollusc found is bivalve, then you need to take photos from all sides. After placing it on a relatively flat surface (for example, the palm of your hand), take a photo exactly "from above". If it's a single empty valve turn it over and take a photo "from below". Then take a photo exactly "side-drawn" from the side of the hinge (which fastens the two valves). If these are empty valves, then it is worth taking several more detailed photos around the hinge from the inside. A simple example of an iNat observation.

In all cases, it is much better if there is something for the scale in the photo, which will allow to accurately estimate the size of the animal. For example, a ruler.

Many modern smartphones have a separate macro camera, which, however, may not be "visible" for the iNat application. Therefore, if you happened upon a relatively small mollusc, then after taking a photo with the main camera, switch to the basic smartphone camera application, use macro mode and take several additional photos and add them to the observation separately. At the same time, in almost all cases, when taking macro photos with a smartphone, it is best to use the constant illumination mode. This, of course, is also relevant for all other small organisms.

When searching for terrestrial molluscs, you should pay attention to wet dead wood lying on the ground, even wet discarded boards. If you turn over a log or other piece of wood, you can often find slugs and small snails on the back side. Many molluscs live in leaf litter and turf where you can often find a great variety of very small snails (from 1mm) if you just bend down and look carefully. Such species are quite rare on iNat, probably because they are difficult to see standing or crouching down a bit. But if you bend low, or especially lie down (for example, by laying down a ground pad), in habitats where small plant remains accumulate, you can easily find many species that can be identified by normal macrophotos. In the temperate regions most of these small species are in broadleaved forests, but there are also many in various other habitats. For example, small snails of the genus Vallonia (as well as some other molluscs) are easy to find in very various habitats: gardens, parks, any deciduous or mixed forests, in natural and semi-natural grasslands, etc. (but mostly not on open ground, not in fields, not on very sandy soil and not in Scots pine forests). A simple example of an iNat observation in a home garden and another one from there.

Деякі види молюсків можна легко впізнати за фото з майже будь-якого ракурсу, але в більшості випадків потрібно бачити молюска з кількох сторін чи лише з якогось певного специфічного ракурсу. Тому завжди варто зробити більше одного фото у спостереженні, навіть якщо з лише трохи відмінних ракурсів, що принаймні дозволить краще оцінити форму мушлі чи тіла молюска.

Якщо Ви знайшли равлика з відносно пласкою чи низькою овальною мушлею, то зробивши фото, варто хоча б перевернути тварину та сфотографувати мушлю й з протилежного боку теж. Краще також зробити й третє фото "збоку", при цьому бажано щоб відкривався чіткий вид всередину вустя мушлі (отвору, куди молюск втягується). Простий приклад iNat спостереження.

Якщо знайдений равлик має відносно високу «видовжену» мушлю, то найважливіше зняти його так, щоб він був повернутий вустям (отвором) мушлі до камери і щоб вісь мушлі була паралельною до лінзи об’єктива, тобто щоб мушля виглядала максимально випрямлено, а не була нахилена під кутом. Якщо це живий равлик, який при цьому не сховався в мушлю, то варто його трохи обережно підштовхнути, щоб він втягнувся всередину та було видно хоча б внутрішні краї вустя, де у багатьох видів є характерні структури («зуби»). Простий приклад iNat спостереження. У складніших випадках, наприклад, з видами родини Clausiliidae, може бути потрібен гарний огляд внутрішньої частини вустя, наприклад так.

Якщо знайшли слимака, у якого немає мушлі, то важливо зняти тварину з правого (!) боку, щоб було добре видно розташування дихального отвору в правій передній частині тіла. Також дуже бажано, щоб на фото було чітко видно всю спину тварини. Не зайвим може бути додатково перевернути тварину і зняти знизу. Простий приклад iNat спостереження.

Якщо знайдений молюск двостулковий, то потрібно зробити три фото. Поклавши на відносно рівну поверхню (наприклад, на долоню) зняти рівно «зверху», перевернути і зняти «знизу», а потім рівно «збоку» зі сторони замка (який скріплює дві стулки). Якщо це порожні стулки, то варто зробити кілька детальніших фото замка зсередини. Простий приклад iNat спостереження.

В усіх випадках краще, якщо на фото буде щось для масштабу, що дозволить точно оцінити розмір тварини. Наприклад, лінійка.

У багатьох сучасних смартфонах є окрема макрокамера, яку однак може «не бачити» додаток iNat. Тому якщо Вам трапився відносно дрібний молюск, то варто зробивши фото основною камерою, переключитися на базовий додаток смартфону для камери, перейти в макрорежим та зробити кілька додаткових фото й окремо додати їх до спостереження. При цьому майже в усіх випадках роблячи макрофото смартфоном, найкраще використовувати режим постійної підсвітки. Це звісно актуально і щодо всіх інших дрібних організмів.

Шукаючи наземних молюсків, варто звернути увагу на вологу мертву деревину, що лежить на землі, навіть на вологі викинуті дошки. Перевернувши колоду чи інший шматок дерева, на зворотному боці часто можна знайти слимаків і дрібних равликів. Багато молюсків живе у листяній підстилці та в дернині, де часто можна знайти значне різноманіття дуже дрібних равликів (від 1 мм), якщо просто нахилитися чи присісти й уважно пошукати. Такі види досить рідко потрапляють на iNat, мабуть тому що їх важко побачити стоячи чи трохи присівши. Але якщо нахилитися низько, чи краще прилігти (наприклад, підстеливши каремат), у біотопах де накопичуються дрібні рослинні залишки, можна знайти чимало видів, які цілком визначаються за нормальними макрофото. Найбільше таких дрібних видів в широколистяних лісах, але чимало й в багатьох інших біотопах. Наприклад, дрібних равликів роду Vallonia, дернівок (а також і деяких інших молюсків), легко знайти майже будь-де: у садах, парках, будь-яких листяних чи мішаних лісах, в природних степах, на луках тощо (але переважно не на відкритій землі, не на полях і городах, не на дуже піщаному ґрунті та не в соснових лісах). Простий приклад iNat спостереження в домашньому саді і ще один звідти ж.