Підказки як правильно фотографувати для iNat
Чимало з найпомітніших рослин і тварин можна точно визначити за інтуїтивно зробленими рандомними фото. Але у більшості випадків потрібно мати деякі базові уявлення про те, що, як і з яких сторін краще сфотографувати, щоб потім були непогані шанси визначити це до виду. Тут я спробую якомога простіше пояснити загальні основи цього стосовно фотографування у природі. Чимало видів для визначення потребують збирання зразків і їх подальшого дослідження (мікроскопічного, анатомічного тощо), але це вже професійний чи просунутий аматорський рівень.
Рекомендую також проглянути базові підказки щодо користування iNat➚ для уникнення поширених помилок в оформленні спостережень.
Тут два розділи, перший вступний і технічний, а другий - основний, про особливості фотографування різних груп організмів.
Спорядження та технічні деталі
Для дрібних організмів, чи дрібних частин більших організмів, дуже вартує використовувати макрокамеру смартфону, якщо така є. Додаток iNat «не бачить» макрорежим, принаймні у більшості моделей телефонів. Тож якщо знімати через додаток iNat, то варто зробити там загальне фото, або створити спостереження без медіа, та переключитися на додаток камери, зробити макрофото через нього й додати їх до цього ж спостереження вручну. Найкраще завжди використовувати макрокамеру смартфону в режимі постійної підсвітки. Тут ще уточню, що є найсучасніші топові смартфони без окремої макрокамери як такої, але які можуть робити досить хороше макро однією з перископічних камер, так зване телемакро, наприклад, Xiaomi 14/15 Ultra (але не 17 Ultra) і топові Vivo. Проте для дуже дрібного макро, наприклад, у Xiaomi 15 Ultra, який часто називають одним з найкращих сучасних смартфонів для макро, результати будуть гірші ніж у Xiaomi Redmi Note 10 Pro (на 5 років старіший і у 10 разів дешевший) з окремою макрокамерою, переважно за рахунок мінімальної фокусної відстані (8 см vs 3 см). Насадками це виправити проблематично. В сучасних смартфонах з якихось міркувань поки що (2025) більше не роблять таких макрокамер, як була у Xiaomi Redmi Note 10 Pro і деяких інших сусідніх моделях, то мабуть був пік тієї технології, яку далі не розвивали (можу навіть порадити купити саме цей старий смартфон, виключно щоб робити ним макрофото, дешевше і компактніше таку якість навряд можна отримати).
Якщо в смартфоні немає вбудованої камери, здатної робити макрофото, то варто використовувати макронасадку-кліпсу, яка чіпляється на основну камеру телефону ззовні (є дуже дешеві ноунейми, або серйозніші Ulanzi та Apexel). Головним недоліком тут буде те, що насадка скоріше за все закриватиме спалах (що критично у більшості ситуацій), а також може не сісти рівно через чохол смартфона, або і взагалі через широкий блок камер. Без макрокамери чи макронасадки не вийде визначабельно назнімати смартфоном багато видів комах та іншої дрібноти.
У додатку iNat можна відредагувати фото, якщо є час на це. Особливо варто обрізати фото, якщо об’єкт займає його невелику частину. AI-підказки набагато точніші, якщо об’єкт займає все фото. Фахівцям теж буде легше. Також варто принаймні підняти яскравість, якщо об’єкт вийшов дуже темним. Невелике редагування контрасту та яскравості часто значно покращує фото.
Фотографувати смартфоном птахів і звірів, а також у багатьох випадках - денних метеликів, бабок, бджіл, рептилій тощо, здебільшого проблематично (частковим виключенням є деякі топові камерофони, див. далі). Для такого бажано мати окремий фотоапарат з великим оптичним зумом. Найпотужнішими звісно є дзеркальні камери з телеоб’єктивом, що має фокусну відстань 500 мм чи більше. Але набагато дешевшими, компактнішими, швидшими та простішими у користуванні є цифрокомпакти з великим оптичним зумом. Компактна цифрова камера, що має оптичний зум х50, дає більше збільшення, ніж об’єктив з фокусною відстанню 500 мм (а топові моделі мають оптичний зум х125). Художні якості будуть значно гірші, ніж у дзеркалки, а також значно повільніший ручний фокус і складніше фотографувати птахів у польоті, але в іншому для реєстрації видів воно не гірше. Тож якщо пріоритетом є саме реєстрація виду і його визначення, а не художня якість фото, то краще обрати цифрокомпакт. Старіші б/в моделі можна знайти дуже дешево.
Деякі топові камерофони з відносно невеликим оптичним зумом (х4-6) можуть сильно дотягувати цифровим зумом за рахунок ШІ-обробки та оптичної стабілізації, не домальовуючи нічого зайвого (а деякі можуть і домалювати). Можу підтвердити, що принаймні з Xiaomi 15 Ultra можна займатися базовим бьордвотчингом голим смартфоном (звісно гірше ніж цифрокомпакт х50, але далеко не у 10 разів, як можна було б очікувати за характеристиками, пряме порівняння: 1➚ 2➚ 3➚ 4➚; приклади сяомкою: 1➚ 2➚ 3➚ 4➚ 5➚ 6➚). Там кілька рівнів ШІ-обробки, базові з яких працюють постійно коли працює камера і дуже корисні, але є ще фінальна агресивніша обробка в момент створення фото, яка на великому цифровому зумі (ближче до х120) може суттєво перемальовувати зображення, іноді домалювавши "галюцинації", неіснуючі деталі, тобто потенційно може намалювати неіснуючу ознаку, що катастрофічно погано для наших цілей (хоча зазвичай помітно, що перебор з ШІ на фото). Цей етап обробки можна частково відключити в налаштуваннях, вимкнувши ШІ-ультразум (хоча все одно буде якась ШІ-обробка). Деякі інші топові камерофони, перш за все Vivo та Oppo, значно агресивніші з такою ШІ-обробкою і можуть домалювати чимало (на телемакро мабуть теж), не все з цього можна відключити в налаштуваннях. Топові самсунги та айфони, як і сяомі, по-ідеї обережніші з таким, але тестував тільки сяомі.
На мій погляд, наразі для "універсального натураліста" оптимальним спорядженням є смартфон з гарною макрокамерою (або хоча б макронасадкою) та цифрокомпакт з зумом х50+. Звісно набагато кращі фото можна зробити, якщо використовувати дзеркалку з величезним телеоб’єктивом і ще одну дзеркалку з макрооб’єктивом, макроспалахом і штативом. Але це складно нести на собі одночасно і ще важче швидко використовувати по черзі. Це має сенс лише якщо саме якість фото є пріоритетом і тоді треба обирати між макро та теле в одні руки. Водночас камерофони рівня Xiaomi 15 Ultra закривають широкий спектр потреб "універсального натураліста", крім дуже близького макро і дуже дальнього зуму.
Особливості за групами організмів
У всіх випадках, якщо не знати що потрібно для визначення, варто зробити кілька фото організму з різних сторін, або принаймні під різними кутами. Одного фото часто недостатньо для визначення. Подекуди не вистачає кількох міліметрів повороту смартфону, щоб отримати потрібний для визначення ракурс. А подекуди два фото, кожного з яких окремо було б недостатньо для визначення, складаються разом у «3D», яке можна визначити.
Рослини (судинні) загалом знімати найлегше, у багатьох випадках достатньо 1-2 фото основною камерою смартфону. Хоча часто потрібні також специфічні не очевидні ознаки, зокрема і мікроскопічні. Краще зняти загальний вигляд рослини і бажано не зверху, а у профіль, збоку, щоб було видно і листя і стебло. Але якщо це дерево чи кущ, важливіше зняти листя зблизька, можна опад під стовбуром. Якщо є квіти, колоски або плоди, їх бажано зняти додатково крупним планом, якщо дрібні - то в ідеалі макрокамерою. Квіти варто і зверху і в профіль. Але точно не варто знімати лише квіти і забувати про листя та стебло, багато чого неможливо визначити лише за квітами. Якщо на загальному плані листя видно не детально, варто зняти додатково крупніше. Також для визначення може бути потрібен вигляд листків знизу (особливо папороті), вигляд квітки знизу, форма стебла, місця де листя кріпиться до стебла, фото саме нижніх листків (наприклад, жовтеці). Бувають складні випадки, коли потрібні окремі детальні фото зернівок, деталі будови квітки, вигляд дрібних волосків на якійсь частині рослини, щось з масштабом тощо, але це вже знімають переважно коли знають що саме потрібно. Часто рослину неможливо визначити без квітів, колосків чи плодів. Наприклад, майже немає сенсу знімати злаки без колосків. Але і з колосками їх визначати переважно складно, часто потрібні макрофото колоска, стебла і листя з різних сторін, не рідко - окремі фото зернівок тощо. Часто бувають проблеми з автофокусом, коли камера фокусується на фоні, а не рослині, тоді варто просто поставити руку за рослиною і зняти з рукою, або, наприклад, можна носити папку і знімати на її фоні. Зняти рослину з рукою також може бути сенс, коли різні рослини нависають одне на одну, щоб виокремити потрібну, або просто щоб отримати потрібний ракурс чи зафіксувати під вітром. Якщо використовувати AI-підказки для рослин, краще перевіряти їх в PlantNet, це ще один додаток і сайт з AI-визначеннями. Якщо обидві системи не дають однаковий результат, то не варто ставити визначення до рівня виду.
|
|
|
Мохи правильно знімати складно, їх майже не визначають в українському сегменті iNat і AI-підказки на рівні виду щодо них майже не працюють. У багатьох випадках для визначення потрібні мікроскопічні ознаки, які може бути не видно навіть на хороших макрофото. Загалом потрібно відзняти чим детальніше, бажано щоб було добре видно форму листків і стебло. Якщо є спороносні коробочки (фіговинки на довгих тонких ніжках, що стирчать з моху), треба зняти щоб було видно їхню форму, бажано з різних сторін. Без макрокамери переважну більшість мохів знімати немає сенсу.
|
|
|
Гриби, які мають плодове тіло (агарикоміцети, все відносно велике, не пліснява якась), стандартно потрібно знімати з трьох сторін: (1) збоку в профіль (2) зверху та (3) знизу. Це стосується і тих грибів, що мають ніжку і тих, що схожі на пластинку і ростуть на деревах (трутовики і подібне). Найважливіший ракурс у профіль, коли можливо - бажано щоб на ньому було видно і структуру нижньої частини і забарвлення верхньої частини, а також всю ніжку якщо є така. Зокрема важливо, щоб було видно саме основу ніжки, її може бути доцільно трохи розкопати. Якщо не знімати гриб хоча б у профіль, а тільки зверху, то переважно не варто знімати взагалі. Для визначення також може бути потрібен вигляд зрізу шапинки, може мати значення запах (можна зазначити в описі). Гриби мало визначають в українському сегменті iNat, але є кілька європейців які не проти щоб їх іноді тегали на нормальних спостереженнях з різними ракурсами. AI-підказки iNat щодо агарикоміцетів переважно дуже неточні, але трохи кращі з фото в профіль. Є додаток Picture Mushroom, де AI визначає гриби здебільшого значно краще за iNat (але теж неточно). Звісно у жодному разі не можна керуватися AI-підказками для вибору грибів у їжу.
|
|
|
Лишайники просто потрібно знімати якомога детальніше, але і фотографувати загальний вигляд. Макрокамера дозволить визначабельно знімати набагато більше видів. Але є і багато видів, де для визначення потрібно робити мікроскопічні препарати або перевіряти на хімічні реакції з певними реагентами. На жаль, останнім часом лишайники майже перестали визначати в українському сегменті iNat, за виключенням найбанальнішого, але можна пробувати тегати західних фахівців.
|
|
|
Паразити і хвороби рослин (міни, гали, попелиці, грибкові та інші захворювання). Це дуже багатий напрямок, влітку можна знайти багато видів у будь-якому саді, але одиниці користувачів iNat правильно знімають таке і ще менше визначає. Об’єднує ці організми те, що їх види переважно є специфічними до обмеженої кількості видів рослин, подекуди до одного виду. Самі по собі такі організми здебільшого неможливо визначити за звичайними фото, але якщо знати вид рослини на якому вони зняті, то їх подекуди можна визначити шляхом виключення з тих видів, що відомі для даної рослини (звісно не завжди). Тож найважливіше з такими спостереженнями - знати вид рослини-хазяя. Зробивши фото утворення чи комахи, треба принаймні зробити в те ж спостереження фото загального вигляду рослини, щоб її можна було впізнати. В ідеалі потрібно зробити окреме спостереження з рослиною (навіть якщо в культурі), а також вказати в описі на якому виді рослини зроблене спостереження утворення/комахи та додати посилання до спостереження з нею. Також варто продублювати це у «полях спостережень» праворуч знизу (працює тільки на сайті), додавши й заповнивши поля «Host plant» і «Associated observation». Приклад оформлення➚. Є дуже зручний сайт англійською bladmineerders.nl, де можна подивитися список видів відомих паразитів для кожної рослини Європи, а також там є ключі для визначення мін та гал за окремими родами рослин. Потрібно дещо «набити око», щоб зрозуміти що варто знімати, а що ні. Те що виглядає як механічні ушкодження чи всихання - переважно немає сенсу фотографувати, навіть якщо дірки в листі є погризами комах, таке навряд визначать. Утворення на листі потрібно знімати з обох сторін листка, навіть якщо на іншому боці нічого помітного немає. Важливим є розташування утворення на листку, тобто окрім детальніших макрофото доцільним є зняти загальний вигляд листка з утворенням.
|
|
|
|
Комахи та інші членистоногі (павуки, мокриці тощо) можуть не чекати поки їх відзнімуть з усіх сторін, одне інтуїтивно зроблене фото варте викладення на iNat. Але якщо комаха (або павук тощо) не тікає, то зробивши фото зверху, в першу чергу потрібно зробити друге фото в профіль збоку (або навпаки зверху, якщо перше фото було збоку). Для деяких груп важливим ракурсом є фото «обличчя», тобто голови спереду (чимало двокрилих, перетинчастокрилих, павуки-стрибуни тощо). Для деяких груп має значення і вигляд «дупки», ззаду (наприклад, такий ракурс потрібен для визначення хрущів). Якщо комаха дала взяти себе у руки, прикинулася мертвою або мертва – обов’язково треба зняти вигляд знизу зі сторони черевця. У багатьох випадках для визначення потрібні дрібні деталі, яких може бути не видно на фото з загальним виглядом з різних сторін: деталі жилкування крил, будова кінцівок, наявність/відсутність дрібних ворсинок на окремих частинах тіла, виступи на грудях тощо. Деякі групи визначаються до виду лише за будовою геніталій і за звичайними фото їх визначити неможливо.
|
|
|
|
Дощових червів практично ніхто наразі не визначає на iNat, тому AI думає на кожну розмиту пляму що то дощовик звичайний. Але тільки в центральній Україні є понад 20 дуже схожих видів дощових червів, які на погляд пересічної людини майже однакові. Для визначення здебільшого потрібні детальні фото з різних сторін пояска та головної частини, а також точний підрахунок кількості сегментів пояска та від нього до головної частини. Ну але й тоді на iNat навряд хтось точно визначить станом на зараз, може колись хтось з’явиться. Приклад iNat спостереження➚.
Черевоногі молюски (равлики та слимаки). Якщо равлик має відносно пласку чи низьку округлу мушлю, то зробивши фото зверху, варто хоча б перевернути тварину та сфотографувати мушлю й з протилежного боку теж. Краще також зробити й третє фото "збоку", при цьому бажано щоб відкривався чіткий вид всередину вустя мушлі (отвору, куди молюск втягується). Простий приклад iNat спостереження➚. Якщо равлик має відносно високу «видовжену» мушлю, то найважливіше зняти його так, щоб він був повернутий вустям (отвором) мушлі до камери. Якщо це живий равлик, який не сховався в мушлю, то варто його трохи обережно підштовхнути, щоб він втягнувся всередину та було видно хоча б внутрішні краї вустя, де у багатьох видів є характерні структури («зуби»). Простий приклад iNat спостереження➚. Якщо це слимак, у якого немає мушлі, то важливо зняти тварину з правого боку, щоб було добре видно розташування дихального отвору в правій передній частині тіла. Також дуже бажано, щоб на фото було чітко видно всю спину тварини. Простий приклад iNat спостереження➚.
Окремі базові рекомендації фотографування молюсків для iNat українською➚.
|
|
|
|
Двостулкові молюски. Якщо стулка порожня, потрібно зробити фото з трьох ракурсів. Поклавши на відносно рівну поверхню (наприклад, на долоню) зняти рівно «зверху», перевернути і зняти «знизу», а потім рівно «збоку» зі сторони замка (який скріплює дві стулки). Також, якщо це порожні стулки, то варто зробити кілька детальніших фото замка зсередини. Простий приклад iNat спостереження➚.
|
|
|
Рептилії та амфібії. У більшості випадків все працює досить інтуїтивно. Важливо щоб чим краще було видно голову. Проблематичні у визначенні деякі амфібії. Якщо так сталося, що тварина у руках, то у випадках з тритонами та кумками важливо сфотографувати забарвлення нижньої частини тіла (кумки трохи отруйні, не варто після них пхати пальці в очі та рот не помивши спочатку руки). У випадках з зеленими жабами (Pelophylax), окрім загального вигляду тварини, для визначення бажано сфотографувати нижню частину стопи задньої лапи і бугорок на ній, забарвлення внутрішньої поверхні стегон і співвідношення довжини стегон і гомілок (наведені фото не зразкові, але більш-менш підходять). Подекуди є сенс записувати аудіо квакання.
|
|
|
Птахи, їх пір’я та співи. Як вже було зазначено, для фотографування птахів потрібен фотоапарат зі значним зумом. Далі все переважно залежить від спостережливості та спритності рук. Звісно також від вибора місця і сезону. Якщо птахи є пріоритетом, то можна подумати про маскувальний скрадок, щоб сидіти у засідці в місцях де можна очікувати на птахів, так часто отримують найкращі фото. Щоб побачити більше видів птахів, доцільно відслідковувати нещодавні спостереження поруч (iNat, eBirds, uabirds.org, FB групи) і йти у місця, де потрібні види бачили протягом кількох останніх днів, так часто можна повторити цікаві спостереження, особливо коли птахи на зимівлі. Окремо знайдене пір’я потрібно знімати з обох сторін і бажано з лінійкою. Якщо знайдено купу пір’я (когось з’їли), то краще сфотографувати всю купу і окремі більші пір’їни детально. Варто викладати записи співу птахів, що можна зручно робити через додаток iNat. Недоліком тут є те, що AI в iNat не визначає аудіофайли. Для цього можна використовувати додаток Merlin Bird ID, хоча файли звідти і туди досить заморочено переносити в/з iNat, він не має версії для браузера. Найзручніше слухати голоси через Merlin і коли щось цікаве - зберегти запис там і або (1) відправити напряму в iNat через відповідний значок, але тоді треба вносити вручну локацію та дату в iNat, або ж (2) завантажити на смартфон з Merlin, створити порожнє спостереження в iNat і додати до нього завантажений аудіофайл (але в iNat можна додавати тільки файли до 20 мб, довгі записи з Merlin доведеться ще окремо обрізати або конвертувати в mp3). Мікрофон смартфону може не давати оптимального результату, тому може бути доцільним використовувати зовнішній компактний мікрофон, у мене набагато покращилася робота Merlin з Boya BY-V10 (але не можу сказати, що багато досліджував чи тестував альтернативи).
|
|
|
Звірі, їх сліди та послід. За зустрічі у природі живі дикі ссавці переважно не дають можливості знімати їх з різних сторін, тож тут вже як вийде. Якщо знайти мертвого гризуна, землерийку, кажана чи щось куницеве, важливо зняти тварину щонайменше і зверху, зі спини, і знизу, зі сторони черевця, щоб було видну всю тварину з хвостом, бажано з лінійкою. Може бути неочевидним наскільки складно визначати дрібних гризунів (часто майже неможливо). Наприклад, для визначення лісових мишей (Apodemus) може бути потрібен вигляд спини та грудей, зокрема плями на шиї, а також проміри задньої ступні, тобто знімати важливо з лінійкою. Якщо знайшли кістки, то найважливіше зняти череп з лінійкою з різних сторін, зокрема важливим може бути розташування всіх зубів. Якщо немає черепу, може бути сенс так само детально знімати інші кістки з масштабом з різних сторін. Є сенс знімати нори і викиди землі, краще з лінійкою, подекуди таке визначається. Сліди та послід ссавців наразі майже не визначають в iNat для Європи, AI підказки для них не працюють, але визначення часто можливе, може колись будуть визначати, або можна самостійно шукати як визначити. Важливо знімати таке з лінійкою. Сліди бажано знімати не тільки окремі, але і всю доріжку слідів, як вони розташовані одне до одного. Якщо цікаво поспостерігати за дикими звірами, яких рідко можна побачити вживу, то доступною опцією є фотопастки. Навіть дешеві китайські Suntek дають непоганий результат. З трохи дорожчих рекомендую Bushwhacker D3N. Фотопастки доцільно встановлювати на звірячі стежки, де помітили сліди чи послід, біля нір, водопоїв або колод помічених послідом куниць тощо.
|
|
|











































